Темний Інтервал
Між Катастрофою Вузла та людською історією лежить розрив, який міг тривати тисячоліття, мільйони років або взагалі не займати звичайної миті, бо часу, здатного виміряти його по-людськи, іще не існувало.
Розрив без тривалості
Темний Інтервал — не пропущений розділ безперервного календаря. Це місце, де ламається сам календар. Катастрофа Вузла розчиняє ельфів у світі, фіксує гномів у матерії, гасить драконів як живу расу, розколює Машину Розділення й відводить старих богів за Скрижалі. Після цього джерело відмовляється казати, скільки минуло до початку людської історії. Тисячі років, мільйони років і відсутність будь-якої звичайної миті допускаються як однаково можливі описи, бо тривалість без особистого часу — не те саме, що люди пізніше вимірюють як історію.
Це важливо для будь-яких руїн Ауреліона. Археологія здатна визначати шари, матеріали й спадкоємність, але не може безпечно переводити все це у звичайні дати. Споруда може бути неймовірно давньою за людськими мірками й водночас належати онтологічному стану, де не існувало людського спостерігача, здатного переживати її вік. Тому старий світ — не просто «далеке минуле». Це інший режим часу, залишки якого було протягнуто в пізніший.
Інтервал захищає світ і від хибної генеалогії. Люди не подані як акуратна цивілізація-нащадок ельфів або гномів. Вони виникають після розриву, коли множинність свідомостей знову робить час лічимим. Ранні людські культури розкопують давню Гармонію, Структуру й драконячу силу як руїни, а не отримують їх у спадок. Невизначеність Інтервалу сама стає свідченням розриву: щось змінилося настільки глибоко, що навіть послідовність важко сформулювати.
Для хроністів це постійна спокуса. Жерці стискають Інтервал до священної ночі; натурфілософи розтягують до геологічних епох; містики називають затриманим подихом світу. Усе це метафори, накладені заднім числом. Канонічне твердження жорсткіше й дивніше: цей проміжок неможливо датувати в принципі. Історія починається лише тоді, коли з'являються істоти, для яких час проходить достатньо особисто, щоб його можна було рахувати.
