Мертві
Мертві — не люди, які продовжили жити. Це тіла, з яких видалено Час і де лишилася тільки залишкова Функція: марш, варта, наказ, повторюваний після зникнення Пам’яті й Волі.
Коли рух переживає Час
В Ауреліоні оживлений труп не доводить, що смерть переможено. Він доводить, що рух може пережити те, що колись надавало йому історію. Формальний Цикл описує мертвих як тіла без Часу. Коли Час перестає проходити крізь тіло, Пам’ять руйнується, Воля зникає, а Функція стискається до повторення. Мертвий солдат усе ще здатен стояти на посту, бо варта — функція. Він не здатен втомитися від наказу, переосмислити сенс війни чи вирішити відчинити ворота. Жах тут не в трупі, що поводиться як людина; жах у завданні, яке триває після зникнення людини.
Тому мертві відрізняються від лічів. Ліч навмисно зберігає Пам’ять і самопризначену Функцію через штучну заміну Часу. Звичайні мертві не зберігають ні того, ні іншого. Їхня діяльність залежить від ритуалу, некромантії та зовнішньої організації. Атлас релігій говорить, що вони не «вірять» по-справжньому; їх обслуговують бнеїсти, жерці Кісток, а організовують абати некрополів і холодні хорали. Ці культи здатні підіймати строї, зшивати тіла й створювати мертвих паладинів. Тому армія мертвих — не суспільство мерців. Це система, в якій живі або вища нежить синхронізують залишкові Функції.
Темний Ліс показує, на що така система перетворюється в масштабі. Його мертві сили описують як величезні, але прив’язані до території. Чим далі вони відходять від області, пов’язаної з темрявою, тим швидше втрачають зв’язність і розпадаються. Історія мертвих паладинів Кощея виражає той самий закон у мініатюрі: лицарі піднялися з курганів, рушили геть і розсипалися на порох у міру віддалення від північного якоря. Нежить може бути численною й жахливою, не будучи вільною завоювати світ, бо сила, що змушує труп рухатися, водночас є ланцюгом, який не дозволяє йому стати новим живим порядком.
Для людей мертві тому ставлять незручне метафізичне питання. Якщо тіло здатне зберігати позу, насильство й послух після зникнення Пам’яті, то яка частина звичайного соціального життя вже була Функцією? Солдат, натренований повторювати наказ, чиновник, що повторює форму, жрець, що повторює відповідь, — усе ще живі люди, бо Час може їх змінити, а Воля — перервати шаблон. Труп не здатен перервати нічого. В Ауреліоні смерть — передусім не тиша. Це момент, коли повторення стає досконалим.
