Королівство Білих Королів
Королівство Білих Королів виживає, роблячи безлад дорогим. Бюрократія, важкі армії та Інквізиція Білого Попелу дають Короні неперевершену здатність придушувати інші магічні системи — поки далекий Велмір випробовує межі цієї влади.
Порядок під Білою Короною
Королівство Білих Королів — старе адміністративне ядро континенту й політична сила, що досі вважає Велмір частиною своєї північної сфери. Його міць не в екзотичній магії, а в організованому запереченні: скарбниця здатна утримувати довгі кампанії, Білий Двір координує податки й постачання, прикордонні округи тримають рубежі, а Інквізиція має право втручатися, коли звичайну владу визнають надто зараженою магією. Тому Альбенхейм — не стільки магічна столиця, скільки центр держави, створеної не дозволяти магічним несподіванкам ставати політичними фактами.
На полі бою ця логіка діє через Біле Полум’я. Колегії Інквізиції здатні придушувати ритуальні поля, розривати криваві договори й заважати живому золоту, даючи королівським арміям перевагу, яку не пояснити самим лише Бойовим Потенціалом. Важка кіннота, дисциплінована піхота, стрілецькі шикування, облогові парки й обози роблять королівство грізним у звичайній війні; антимагія особливо небезпечна для супротивників, чия міць залежить від одного підготовленого ритуалу. Та сама система створює слабкість. Проєкція сили у Велмір повільна, дорога й політично помітна, а будь-яка каральна експедиція мусить пройти через той самий кордон, чия вірність сумнівна.
Гілдглейд концентрує суперечність Корони. Придворна риторика називає його виразкою або єрессю на тілі держави, але місто стоїть над надто цінним Вузлом Розділення, щоб знищувати його необачно. Тому перед Сималі III три несумісні спокуси: повернути кордон, стерилізувати Золоту єресь або захопити Вузол раніше за іншу державу. Джерело не зводить їх до одного затвердженого плану. Королівство здатне водночас прагнути знищення міста й збереження його стратегічного активу.
Зовнішні відносини підкоряються тій самій прагматиці. Імперія Чорного Сонця — священний ворог; Федерація Штормових Міст — морський суперник; Династія Драконячої Кістки застосовує техніки, які Інквізиція вважає небезпечними; Республіка Трьох Монет духовно підозріла, але від її грошей важко відмовитися. Біла держава найсильніша там, де сама визначає правила поля. Проблема в тому, що Гілдглейд існує саме там, де ці правила найслабші.
